ПРОФЕСІЙНИЙ РИЗИК ЗАРАЖЕННЯ ІНФЕКЦІЯМИ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ КРОВ ТА ЗАХОДИ ЙОГО ЗНИЖЕННЯ

12.02.2016

Важлива інформація для медичних працівників

Професійні контакти з кров’ю є однією із найактуальніших проблем охорони здоров’я у світі. Для медпрацівників та пацієнтів медзакладів великою небезпекою є контакт зі збудниками, які передаються через кров.
На сьогодні встановлено більше 20 таких збудників. Найбільш небезпечні серед них – віруси гепатитів В і С та вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Кожен із цих збудників може передаватися медпрацівникам через кров та інші біологічні рідини від гостро чи хронічно інфікованих пацієнтів.
Надалі віруси можуть передаватися від інфікованих медпрацівників їх пацієнтам, статевим партнерам та іншим особам, котрі знаходяться з ними в близьких стосунках, включаючи перинатальну передачу. Кожен хворий з гострою формою інфекції може стати джерелом зараження для декількох людей, а хронічно інфіковані – протягом усього життя несуть небезпеку інфікування.

Ризик інфікування залежить:
1. від концентрації вірусу в крові джерела інфекції та кількості крові, що потрапила до реципієнта;
2. від частоти та виду професійних контактів з кров’ю та поширеності захворювання серед населення;
3. найбільший ризик передачі існує при уколі голкою для ін’єкцій;
4. при контакті інфікованої крові з пошкодженою шкірою або слизовими оболонками.

Знизити ризик інфікування можна вживаючи таких заходів:
1. безпечний спосіб одягання ковпачка на голку (так звана “ковшова”методика);
2. використання медичних рукавичок;
3. ретельне миття рук;
4. захист шкіри, слизових оболонок і кон’юнктиви очей:
– якщо при виконанні процедури є ризик розбризкування крові або біологічної рідини, необхідно одягати маску для захисту більшої частини лиця, носа, рота і слизових оболонок;
– також медичний працівник повинен одягати великі окуляри для захисту слизової оболонки очей під час роботи, зв’язаної з ризиком розбризкування крові і біологічних рідин;
– захисні халати і фартухи захищають одяг і шкіру від попадання на них крові і біологічних рідин. Під халат слід одягати фартух, що не промокає, а також бахіли, для попередження попадання крові на ноги;
5. дезінфекція – медичний інструментарій, посуд, ліжкова білизна, апаратура, забруднені кров’ю та іншими біологічними рідинами підлягають дезінфекції згідно нормативних документів.
Наказом Міністерства охорони здоров’я №955 України від 05 листопада 2013 року затверджено нормативно-правовові акти щодо захисту від зараження ВІЛ-інфекцією при виконанні професійних обов’язків.

Порядок проведення екстреної пост контактної профілактики (ПКП) у працівників при виконанні професійних обов’язків

Порядок надання першої допомоги

Перша допомога організовується та проводиться негайно після закінчення або переривання випадку контакту із джерелом потенційного інфікування ВІЛ, пов’язаного з виконанням професійних обов’язків.

Перша допомога передбачає обробку місця контакту:
а) при пораненні голкою або іншим гострим інструментом, забрудненим кров’ю чи біологічними матеріалами людини:
– місце контакту промивається водою з милом;
– поранена поверхня тримається під струменем проточної води кілька хвилин або поки кровотеча не припиниться. За умови відсутності проточної води ушкоджене місце обробляється дезінфікувальним гелем або розчином для миття рук. При цьому не допускається стискання або тертя пошкодженого місця, видавлювання або відсмоктування крові з рани, використання розчину етилового спирту, йоду, перекису водню;
б) при потраплянні крові або інших потенційно небезпечних біологічних рідин на непошкоджену шкіру місце контакту промивається водою з милом;
в) при укусі з порушенням цілісності шкіри:
– рана промивається водою, видаляються некротизовані тканини та проводиться обробка рани дезінфікувальним засобом (20 % водний розчин хлоргексидину біглюконат, 3 % перекис водню);
– призначається антибактеріальна терапія;
г) при потраплянні крові або інших потенційно небезпечних біологічних рідин в очі:
– око промивається водою або фізіологічним розчином. При цьому не допускається: промивання очей милом або дезінфікувальним розчином; знімання контактних лінз під час промивання очей. Після промивання очей контактні лінзи знімаються та обробляються, після чого вони вважаються безпечними для подальшого використання;
ґ) при потраплянні крові або інших потенційно небезпечних біологічних рідин на слизову оболонку ротової порожнини:
– рідина, що потрапила до ротової порожнини, випльовується, ротова порожнина декілька разів промивається водою або фізіологічним розчином;
– для промивання ротової порожнини не допускається використання мила чи дезінфікувальних розчинів.

Медикаментозна профілактика

Проводиться по показам та за згодою потерпілого медпрацівника після консультування та оцінки ризику інфікування ВІЛ, оптимально до 2 та не пізніше 72 годин після контакту.
Для постконтактної профілактики застосовуються трьохкомпонентні схеми антиретровірусних препаратів, тривалість профілактики 28 днів.

Медпрацівнику потрібно наголосити:
1. на необхідності використання презерватива протягом 6 місяців після контакту, пов`язаного з ризиком інфікування ВІЛ, щоб запобігти подальшому поширенню інфекції;
2. на використанні методів контрацепції;
3. на утриманні від донором крові і її похідних, сперми або органів;
4. на припиненні годування грудьми на період хіміопрофілактики.

Якщо джерело потенційного зараження відоме – рекомендується якомога швидше обстежити його на ВІЛ.
Не можна забувати і про правила обстеження людини, джерела можливого зараження:
провести дотестове та післятестове консультування
отримати інформовану згоду на тестування
Якщо людину обстежити не можна – досліджують матеріал, із яким стався контакт. Якщо результат ІФА неможливо отримати протягом 24-48 годин, рекомендовано провести експрес-тест на наявність антитіл до ВІЛ.

Слід пам’ятати, що у випадку настання аварійної ситуації, після отримання першої медичної допомоги, необхідно якомога швидше звернутися до Центру з профілактики та боротьби із СНІДом для отримання кваліфікованої своєчасної медичної допомоги.

Posted in Статті